Селекція.

Селекція — наука про створення нових сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів, що відпові­дають потребам людини.

Сорт, порода, штам — штучно створені лю­диною популяції організмів із визначеними спадковими ознаками: морфологічними, фізіо­логічними і високою продуктивністю. Прояв фе­нотипу залежить від умов середовища, тому в се­лекційній роботі важливий не лише генотип ор­ганізму, але й умови його утримування (кліматичні чинники, догляд).

Для успішної селек­ційної роботи необхідно враховувати:

а) вихідну різноманітність ознак організмів — генетичну гетерогенність виду;
б) закони спадковості і спадкової мінливості;
в) вплив середовища на розвиток ознаки;
г) форми штучного добору для виявлення і за­кріплення ознак.

Основною селекційної роботи є штучний добір.
Штучний добір — вибір людиною особин із по­трібними господарськими ознаками для наступ­ного їх розведення. Враховуючи індивідуальні ознаки організму, людина відбирає особин з ко­рисними ознаками і відкидає інші.

Види добору.
Першим етапом селекції було одомашнювання — процес перетворення диких тварин і рослин у культурні форми.

На початкових етапах одомашнювання люди­на здійснювала несвідомий добір — добір без чіт­ко поставленої мети. Свідомий добір — це мето­дичний добір, спрямований на зміну певних оз­нак з метою одержання особин із необхідними якостями.

Етапи селекції.

1. Добір батьківських особин за господарсько-цінними ознаками, місцем їх походження.

2. Гібридизація — отримання гібридів шля­хом близькоспорідненого схрещування (інбри­динг) або віддаленої гібридизації (аутбридинг). У результаті гібридизації може спостерігатися ефект гетерозису, коли гібридне покоління має високу плодючість та життєздатність. Ефект гетерозису спостерігається тільки в гібридів 1-го покоління, отриманого внаслідок схрещування двох високопродуктивних чистих ліній. У на­ступних поколіннях ефект згасає, тому що роз­щеплення ознак надалі здійснюється за закона­ми Менделя.

3. Добір масовий або індивідуальний за гос­подарськими ознаками.