Нестатеві (соматичні) клітини, як правило, мають диплоїдний набір хромосом, тобто в кожній з них є два алельні гени. Це можуть бути дві домінантні чи дві рецесивні алелі певного гена (гомозигота) або домінантна і рецесивна алелі (гетерозигота). Коли внаслідок мейотичного поділу утворюються статеві клітини, в кожну з них потрапляє тільки одна алель з кожної пари. Гомозиготна особина формує лише один сорт статевих клітин (домінантною або рецесивною алеллю певного гена), тоді як гетерозиготна - два сорти в рівних кількостях (50% з домінантною алеллю певного гена і 50% — з рецесивною).
Для спрощення припустимо, що певні особини мають лише одну пару гомологічних хромосом (тобто кількість хромосом у диплоїдному наборі дорівнює двом: 2n = 2), а кожна з них містить тільки один ген. Відомо, що нащадки, отримані від схрещування особин гомозиготних за домінантною та рецесивною алелями (гібриди першого покоління), будуть гетерозиготними (їхній генотип - Аа). Це пояснюється тим, що одну хромосому з домінантною алеллю вони дістають від одного з батьків, а іншу, з рецесивною, - від другого. Отже, такі рослини будуть одноманітними як за генотипом, так і за фенотипом.
Гібриди першого покоління, на відміну від батьків, утворюватимуть гамети двох сортів: половина з них нестиме хромосому з домінантною алеллю, половиназ рецесивною.
Внаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою у їхніх нащадків (гібридів другого покоління) можливі три варіанти генотипів: чверть особин матиме хромосоми лише з домінантними (гомозиготи за домінантною алеллю - АА), половина - одну хромосому з домінантною, другу - з рецесивною (гетерозиготи - Аа) і чверть - хромосоми лише з рецесивними (гомозиготи за рецесивною алеллю - аа) алелями. А за фенотипом три чверті нащадків гібридів другого покоління прояылять домінантний фенотип (гомозиготи за домінантною алеллю і гетерозиготи), а одна чверть - рецесивний (гомозиготи за рецесивною алеллю).
Отже, якщо утворюється значна кількість гамет рівної життєздатності, то стає зрозумілим статистичний характер закону розщеплення. Він визначається рівною ймовірністю зустрічей гамет різних сортів.
Простіше записувати хід схрещування за допомогою так званої решітки Пеннета. Її зображують так: по горизонталі записують гамети однієї (у роздільностатевих організмів - батьківської) особини, а по ветрикалі - іншої (материнської). В місцях перетину горизонтальної та вертикальної ліній зазначають генотипи нащадків.
Розрахунки за допомогою решітки Пеннета достатньо
прості. Однак такий метод стає занадто громіздким з збільшенням числа ознак та інших розмірностей в задачі. Тоді вдаються до елементів комбінаторики і найпростіших формул з теорії ймовірностей.
При зверненні до математичного апарату потрібно правильно відповісти на питання про те, які події слід вважати незалежними і які - різновірогідними. Досвід застосування математичних процедур здатний підказати той чи інший варіант.
Теорія ймовірностей розглядає ймовірності настання різних подій. В Генетиці подіями можуть бути: поява тієї чи іншої хромосоми, аллеля, гена, ознаки, визначеного фенотипу і т. п. При цьому поява різних фенотипів або генотипів - несумісні незалежні події, а поява певного поєднання ознак (або алелей) - сумісні незалежні події.
Нам знадобляться дві найпростіші теореми теорії ймовірності.
Теорема додавання ймовірностей. Імовірність настання двох несумісних незалежних подій (A і B) дорівнює сумі ймовірностей настання цих подій окремо одна від одної:
Теорема добутку ймовірностей. Імовірність настання двох сумісних незалежних подій (A і B) дорівнює добутку ймовірностей настання кожної з цих подій окремо:
P (A • B) = P (A) • P (B)
А де вас можна буде знайти після 4ї пари?
ВідповістиВидалитиБіля деканату. Яку візьму аудиторію ще не відомо, але скоріше за все - 203.
ВідповістиВидалитиБудь хто і будь про що, може запитати в мене користуючись цією формою. Якщо хочете отримати відповідь на емейл - додавайте його у повідомлення. Не обіцяю що відповім на мило, через те, що, це залежатиме від питання.
ВідповістиВидалити