Залеж но від наявності ядра всі організми поділяють на два надцарства: Прокаріоти та Еукаріоти. Клітини прокаріотів, крім того, що не мають ядра, ще й досить просто організовані. Клітини еукаріотів – грибів, рослин і тварин – організовані складніше і обов’язково мають ядро. Клітини еукаріотів, хоча й організовані подібно, також мають певні відмінності.
Внутрішній вміст кожної клітини оточує поверхневий апарат. До його складу входять плазматична мембрана, надмембранні та підмембранні структури. Поверхневий апарат клітини захищає її внутрішній вміст від несприятливих впливів довкілля, забезпечує обмін речовинами та енергією між клітиною і середовищем, що її оточує. Внутрішнє середовище клітини – це цитоплазма (від грец. китос –клітина та плазма – виліплене). До її складу входять різні органічні та неорганічні сполуки, а також клітинні компоненти: органели та включення. Цитоплазма за допомогою внутрішньоклітинних мембран поділена на окремі функціональні ділянки. У цитоплазмі розташований внутрішньоклітинний скелет, або цитоскелет. Це система білкових утворів – мікротрубочок і мікрониток, яка виконує насамперед опорну функцію. Крім того, елементи цитоскелета беруть участь у зміні форми та русі клітини, забезпечують певне розташування і переміщення органел.
Органели (від грец. органон – орган, інструмент) – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні процеси життєдіяль ності клітини (живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової інформації тощо).
Одномембранні органели це вакуолі, комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка, лізосоми.
Двомембранні органели: хлоропласти, мітохондрії, ядро.
Немембранні органели: клітинний центр, рибосоми, мікротрубочки, мікронитки.
Особливості будови тієї чи іншої органели тісно пов’язані з її функціями.
На відміну від органел, клітинні включення – не постійні компоненти клітини.
Оце тещо потрібно!
ВідповістиВидалити