Органи руху. Клітинний центр.

У клітинах багатьох одноклітинних і багатоклітинних тварин і рослин є органели руху: несправжні ніжки (псевдоподії), джгутики і війки.

Псевдоподії (від грец. псевдос - несправжній і подос - нога) - непостійні вирости цитоплазми клітин деяких одноклітинних (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій) або багатоклітинних тварин (наприклад, лейкоцити). Кількість і форма псевдоподій досить мінливі. В утворенні псевдоподій беруть участь елементи цитоскелета.

Джгутики та війки відомі в багатьох одноклітинних організмів (хла­мідомонада, вольвокс, евглена, інфузорії), а також притаманні деяким клітинам багатоклітинних (війчасті клітини епітелію дихальних шляхів ссавців, сперматозоїди тварин, вищих спорових рослин тощо).

Джгутики і війки мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми (діаметром приблизно 0,25 мкм), укритих плазматичною мембраною. Усередині цих органел розташована складна система мікротрубочок. На поперечному зрізі через позаклітинну частину джгутика або війки помітно, що по периферії розташоване кільце із дев'яти комплексів мікротрубочок, по дві в кожному, і ще дві мікротрубочки - у центрі.

Центральні мікротрубочки виконують опорну функцію, а периферич­ні - забезпечують рух. Частина джгутиків і війок, розташована в ци­топлазмі, має назву базального (від грец. базіс - основа) тільця. Воно складається з дев'яти периферичних комплексів по три мікротрубочки в кожному.

Джгутики і війки рухаються за рахунок вивільнення енергії АТФ, при цьому сусідні пари мікротрубочок неначе ковзають одна відносно одної. Хоча будова джгутиків і війок подібна, характер їхньої роботи різний

Клітинний центр — органела, яка складається з двох центріолей, розташованих у світлій ущільненій ділянці цитоплазми. Центріолі мають вигляд порожнього циліндра, який складається з дев'яти комплексів мікротрубочок, по три в кожному. У періоди між поді­лами центріолі розташовані поблизу ядра, зазвичай поруч із комплексом Гольджі. Під час поділу клітини центріолі розходяться до її полюсів і слу­гують центрами організації ниток веретена поділу. Тому кожна центріоля потрапляє до однієї з дочірніх клітин. Центріолі подвоюються в період між поділами, при цьому нова утворюється шляхом самозбирання.

Крім того, центріолі беруть участь у формуванні мікротрубочок цито­плазми, джгутиків і війок. Але функції центріолей ще остаточно не з'ясовані. Так, у клітинах, де центріолі відсутні, процеси формування мікротрубочок веретена поділу та органел руху відбуваються і без їхньої участі. У деяких водоростей, у клітині яких немає центріолей, функцію центру організації веретена поділу виконують базальні тільця джгу­тиків.